Діти сироти, діти позбавлені батьківського піклування

Рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною сиротою або дитиною позбавленою батьківського піклування. (копія).

Діти із малозабезпечених сімей

Довідку територіального управління соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Діти із сімей учасників АТО та ООС

Посвідчення учасника бойових дій, видане органами Міністерства оборони України (копія).

Довідку про безпосередню участь особи в АТО та ООС видану командиром військової частини проходить або проходив військову службу (копія).

Діти, які потрапили у складні життєві обставини (СЖУ)

Довідки про заробітну плату батьків за 6 останніх місяців, копію трудової книжки, копію паспорту батьків

Школа готує документи:

акт обстеження матеріально-побутових умов проживання родини,

протокол засідання комісії з надання пільгового харчування,

рішення педагогічної ради з клопотанням до ТВО.

Комісія ТВО видає наказ по харчуванню дітей СЖУ.

• Перевірте, чи правильно організовано робоче місце дитини.

• Уточніть режим дня, розплануйте разом із дитиною час, коли вона сяде за уроки.

• Розплануйте разом із дитиною послідовність приготування уроків і намагайтеся заздалегідь визначити час, який їй знадобиться для виконання кожного завдання.

• Контролюйте разом із дитиною виконання наміченного плану роботи.

• Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулася з труднощами.

• Емоційно підтримуйте дитину.

• Поступово знижуйте ступінь контролю.

• Не «пролітайте» повз дитину у власній домівці.

• Дозвольте дитині не знати того, що ви хочете, щоб вона знала.

• Постійно аналізуйте, що зроблено разом з дитиною.

• Дозвольте «свіжому повітрю» прилітати у ваш дім.

• Дозвольте собі мовчати поруч з дитиною.

• Тримайте двері відчиненими і не заштовхуйте туди дитину.

• Не змушуйте робити дитину те, чого вона не хоче робити.

• Погоджуйтеся іноді жити з невизначеністю.

• Намагайтеся жити за правилами, які ставите перед дитиною.

• Робіть «амністію» для дитини.

• Пам’ятайте: ви – не ідеал і не досконалі. Ваша дитина не мусить бути ідеальною чи досконалою. Не вимагайте від неї цього.

• Майте власну мрію і дайте право мріяти дитині.

• Не забувайте ні на мить – ви для дитини перший об’єкт наслідування.

• Ваша дитина – частина вас самих. Любіть її так, як любите себе.

• Говоріть про свої почуття і запитуйте про почуття дитини.

• Учіться в інших людей – це розширить ваші батьківські горизонти.

Вибір майбутньої професії часто викликає палкі суперечки батьків і дітей, адже батьки впевнені, що краще знають життя, а діти хочуть обирати самостійно, оскільки це їхнє майбутнє. Одвічне питання батьків «як допомогти дітям у виборі професії?» завжди на часі, воно не втрачає своєї гостроти і сьогодні.

То ж варто прислухатися до порад фахівців.

Прислухайтеся до своєї дитини.

В будь-якому разі треба покладатися на її вподобання. Якщо уявити вектор часу, то дитина знаходиться ближче до майбутнього, ніж ви, а отже краще відчуває напрям розвитку світу. Ваша дитина не буде щасливою, якщо сліпо слідуватиме вашому плану. І рано чи пізно,  вона все одно повернеться до справи, яка їй подобається, але із втраченим часом, або залишиться нещасною.

 Не забувайте, що Ваша дитина - це особистість.

Ви знаєте її улюблений фільм, колір, тварину? Спілкування на такі теми приводить не лише до зближення, а й до самопізнання, що полегшить майбутній вибір. Поспостерігайте, які завдання дитина виконує із задоволенням. Що в неї найкраще виходить: організація днів народжень, дресура собаки, кулінарія. Ці факти необхідно нанизувати, як намисто, доки не отримаєте цілісну картину.

 Розповідайте та інформуйте.

При виборі професії, можна виділити декілька площин. Перша – розуміння дитиною себе. Друга – навколишнє середовище з усіма його вимогами: знання професій, ринок праці тощо. Ідеальна професія знаходиться на їх перетині.

Уявіть, у світі за загальними підрахунками існує близько 50-70 тисяч професій. А школяр знає лише 30-40 професій, 15 з яких він бачив у школі і підручниках. Тобто, ці площини у дітей мізерні через відсутність інформації. Допомагайте дитині якомога більше дізнатися про зміст професій: журналіст бере інтерв’ю, урбаніст розробляє план міста, маркетолог опановує мистецтво продавати, реабілітолог допомагає людині стати на ноги після травм і хвороб. Ознайомтеся з ринком праці, разом проаналізуйте, які професії користуються сталим попитом.

 Ставте дитині правильні запитання

Згадайте, як давно ви засипали свою дитину запитаннями, на які не отримали виразних відповідей? Якщо дитина не хоче ділитися, значить - вона боїться. Потрібно враховувати психотип дітей, адже запитання можуть бути для них, як допит.

Не ставте закритих питань, наприклад: «Ти вже визначився з професією?». Ви не отримаєте у відповідь нової інформації, лише нерозбірливе «угу» або «нєа», а після трьох запитань дитині набридне, і вона думатиме куди б скоріше сховатися.

Відкриті запитання, якщо їх правильно поставити, допомагають дізнатися нові подробиці. «Як?», «Де?», «Що?» – питання про майбутнє, а не з минулого. Пам’ятайте: не інструкції, а самопізнання.

Намагайтесь уникати питань, які починаються з «Чому?», бо вони асоціюються зі звинуваченням. Єдине виключення: «Чому це для тебе важливо?» Основна мета таких питань – можливість дитині самостійно оцінити свої результати, прогрес, здібності.

Ніколи не запитуйте: «Ким ти будеш, коли виростеш?» Так ви лише заганяєте дитину у ступор. Вона вже є, і ким їй ще бути, як не собою? Правильне питання звучить: "Що тобі подобається робити?"

 Дозвольте дитині розкритися самотужки.

Ми не маємо права вирішувати за них, тільки допомагати і підтримувати. Направляти дитину кудись своім авторитетом - ведмежа послуга. Вчинивши таке раз, ви змушені будете постійно стояти над душею і направляти далі по життю. На своє виправдання батьки кажуть, що діти нічого не хочуть. Буває, що дитина дійсно нічого не хоче. Тут не можна нав’язувати, лише цікавитися.

 Моніторте ринок праці.

Періодично продивляйтеся актуальні вакансії за обраним напрямом, слідкуйте за тенденціями, ознайомлюйтесь з вимогами. Тоді не стане сюрпризом спілкування з роботодавцем і не виникне питання безробіття і після університету.

 Створіть середовище.

Дитина найкраще проявляється через соціальні ситуації, взаємодію з природою, живими організмами, творчість, музику. Це можна зробити через гру або введення у середовище.

Ефективним буде спілкування з людьми, які мають досвід роботи в обраній вашою дитиною професії. Вони можуть розповісти про переваги і недоліки професії з власного досвіду. Зробіть можливим, щоб ваша дитина провела з цією людиною увесь її робочий день, “подивилась кухню зсередини”. Корисним буде створення умов, в яких можна спробувати.

 Не тисніть. На все свій час.

Пошук улюбленої справи свого життя – справа нелегка. Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа.

Не вимагайте чіткості і визначеності у професії.  Фокус повинен бути не на назві, а на діяльності. Світ більше не ділиться на гуманітаріїв і технарів. Освічена людина сьогодення повинна володіти знаннями широкого профілю.

Отже, батьки, ваше головне завдання  – розгледіти здібності своєї дитини, розкрити  природні задатки і допомогти знайти таку сферу діяльності, де ці здібності змогли б реалізуватися повною мірою.

Нехай ваші діти найдуть справу свого життя і будуть успішними!

Якщо Ваша дитина належить до пільгової категорії  (уважно ознайомтеся із переліком категорій):

- дітей-сиріт;

- дітей, позбавлених батьківського піклування;

- дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного у період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

- дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту;

- дітей, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи;

- дітей, які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення;

- рідних дітей батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одному дитячому будинку сімейного типу або в одній прийомній сім’ї;

- дітей, взятих на облік службами у справах дітей як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах;

- дітей з інвалідністю;

- дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- дітей, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф;

- дітей з багатодітних сімей;

- дітей з малозабезпечених сімей;

- дітей, батьки яких загинули від нещасного випадку на виробництві або під час виконання службових обов’язків, у тому числі дітей журналістів, які загинули під час виконання службових обов’язків;

- дітей, одному з батьків яких встановлено інвалідність I або II групи;

- дітей, які перебувають на диспансерному обліку;

- талановитих та обдарованих дітей - переможців міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, відмінників навчання, лідерів дитячих громадських організацій;

- дітей - учасників дитячих творчих колективів та спортивних команд;

- дітей працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села,

- інші категорії дітей, визначені відповідно до місцевих програм з оздоровлення та відпочинку дітей.

З питань літнього оздоровлення звертатися до соціального педагога та класного керівника.

До навчання у закладах загальної середньої освіти громади незалежно від обраного формату можуть долучатися, ми запрошуємо долучатися, також учнів з числа внутрішньо переміщених осіб, які можуть тимчасово відвідувати школи за місцем тимчасового перебування відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу».

Надаємо деякі рекомендації щодо тимчасового зарахування учнів із числа внутрішньо переміщених осіб у школи громади:

- заява одного з батьків (або осіб, які їх заміняють) на тимчасове відвідування ЗЗСО;

- наказ керівника ЗЗСО про зарахування на тимчасове відвідування закладу (учнів із числа внутрішньо переміщених осіб не доцільно вносити в основний списковий склад, записувати до алфавітної книги, оскільки вони обліковані в інших ЗЗСО);

- фіксувати навчальні досягнення учнів із числа внутрішньо переміщених осіб в окремих журналах для видачі їм за потреби довідки-витягу з оцінками для представлення у ЗЗСО за постійним місцем навчання.

Для учнів випускних класів (9-х), у разі відсутності можливості повернення до ЗЗСО, у яких вони навчалися до початку військових дій, заклади подають додаткове замовлення для отримання документа про освіту. Крім того, можна організувати навчання вказаних учнів (випускників) за екстернатною формою відповідно до вимог Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160).

Для школярів із числа тимчасово внутрішньо переміщених осіб навчання може бути організовано за заявою одного з батьків за індивідуальною формою: екстернатною, сімейною (домашньою).

З питань літнього оздоровлення звертатися до соціального педагога та класного керівника.