Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі компетентнісного, особистісно орієнтованого, комунікативнодіяльнісного й соціокультурного підходів до шкільного мовного курсу, які насамперед мають забезпечити розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої культури, комунікативної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.
Оцінювання мовленнєвої компетентності учнів
І. Аудіювання (слухання розуміння)
Оцінюється здатність учнів сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування: розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причиннонаслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражальнозображувальні засоби прослуханого тексту; давати оцінку прослуханому.
ІІ. Читання
Читання вголос
Оцінюється здатність учнів:
– демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;
– виявляти вміння читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;
– виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю, авторський задум;
– пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо);
– емоційно реагувати на прочитане;
– знаходити в тексті незнайомі слова.
Читання мовчки
Оцінюється здатність учнів:
– читати незнайомий текст із належною швидкістю;
– розуміти й запам’ятовувати після одного прочитання фактичний зміст;
– визначати причиннонаслідкові зв’язки між частинами тексту;
– відрізняти тему й ідею (основну думку) висловлювання;
– спостерігати й виявляти ті засоби, за допомогою яких автор досягає мети;
– знаходити в тексті незнайомі слова;
– демонструвати різні види читання.
ІII. Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення
Оцінюється здатність учнів: ініціювати комунікативну взаємодію; налагоджувати й підтримувати міжособистісну комунікацію; адекватно реагувати на співрозмовника; демонструвати певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється; добирати аргументи на підтвердження власної позиції; здійснювати адекватний добір мовновиражальних засобів; формулювати різні запитання й давати розгорнуту відповідь; у виборі рішень керуватися системою цінностей, схвалених суспільством; володіти типами мовленнєвої діяльності; відчувати стан співрозмовника; організовувати конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій; користуватися прийомами стимулювання й підтримування розмови; дотримуватися теми спілкування; дотримуватися норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо).
Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
Оцінюється здатність учнів: виявляти обізнаність із теми, що розкривається (усно чи письмово); здобувати потрібну інформацію в різноманітних джерелах (зокрема користуватися ІКТ) для створення власних усних і письмових висловлювань; будувати висловлювання певного обсягу, типу й стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо) і використовуючи мовні засоби оформлення; продукувати чітке, плавне, зв’язне мовлення з ефективною логічною структурою, що допомагає слухачеві сприйняти й запам’ятати почуте; будувати композиційно й змістовно завершене висловлювання; ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; формулювати основну думку висловлювання; розкривати тему висловлювання тощо.
Під час оцінювання усного монологічного мовлення враховуються також такі аспекти: здатність дотримуватися культури мовлення й правил спілкування з урахуванням мовленнєвих ситуацій; виявляти певний рівень творчої діяльності; вільно й невимушено триматися перед слухачами, підтримувати з ними зоровий контакт; доцільно й ефективно використовувати позамовні засоби (постава, міміка, жести).